Главная страница
Нікополь —
місто обласного підпорядкування, центр Нікопольського району
Дніпропетровської області. Розташований у південно-східній частині
області на правому березі Каховського водосховища. Нікополь має
річковий порт, залізничну станцію на магістралі Апостолове-Запоріжжя.
Через місто проходить автомобільна дорога республіканського значення
Запоріжжя-Кіровоград.
Для культурних потреб мешканців міста працюють Краєзнавчий музей, 13 бібліотек, 3 палаци культури, Палац урочистих подій, 6 клубів, 2 школи мистецтв (у т.ч. одна приватна), кінотеатр. У місті діють духовий оркестр, народний фольклорний ансамбль "Микитин Ріг", народний ансамбль танцю "Радість", український народний музично-драматичний театр, естрадний театр танцю "Богема".
Територія міста в міських межах - 5 тис. га. Населення Нікополя станом на складає 149,8 тис. осіб.
У Нікополі взято на державний облік і під охорону 68 пам'яток, у т.ч. історії й культури - 44, монументального мистецтва - 3, архітектури й містобудування місцевого значення - 20. Церква Різдва Богородиці охороняється державою як пам'ятка республіканського значення.
Економічну основу міста становлять:
― ЗАТ "Нікопольський завод феросплавів" (основний виробник в Україні агломерату, флюсів, феросплавів),
― ЗАТ "Нікопольський Південнотрубний завод" із системою закритих акціонерних товариств "Ютист", "Никопольський ― завод нержавіючих труб", "Нікотьюб", "Труболіт" (асортименти труб),
― ВАТ "Нікра" (запчастини для сільськогосподарської техніки, крани),
― ВАТ "Нікопольський завод трубопровідних арматур" (засувки для трубопроводів),
― ВАТ "Нікопольський прядильно-нитковий комбінат" (нитки, пряжа),
― ЗАТ "Рибокомбінат" (рибопродукти),
― ВАТ "Пивзавод" (напої),
― ВАТ "Механік" (товари широкого вжитку),
― ВАТ "Хлібокомбінат" (хлібопродукти),
― ЗАТ "Надія" (швейні вироби) і інших.
Нікополь є учасником українсько-американської програми "Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування". Його партнером є м. Толідо (штат Огайо, США).
Без державної підтримки не може обійтися й "столиця козацького краю" - місто Нікополь. Тут давно збираються створити архітектурний заповідник. До речі, цього року Нікополь, що ще називають "скіфською столицею" - уперше був включений Кабміном у перелік історичних міст України.
У жителів Нікополя є традиція: кожний, хто приходить на могилу Івана Сирка повинен обов'язково випити чарку на згадку про легендарного отамана.
Тепер, коли до традиції додався ще й привід, не гріх "пропустити" і по кухлі. Так при цьому вимовити тост за те, щоб скоріше найшлися засоби на створення в древнім історичному містечку дійсного й давно обіцяного "музею під відкритим небом". Тим більше, що колишня столиця Скіфської держави з усіма знахідками й курганами поки ще, хоч і зрідка, але з гордістю згадується нами, коли потрібно чим-небудь похвастатися за кордоном.
Коротко історію краю можна розташувати по хронології приблизно так - мамонти, пектораль, запорожці, Богдан Хмельницький, так мабуть, отаман Сирко, що грамотно написав лист турецькому султанові. Могила останнього - самого улюбленого народом кошового отамана - єдине, що збереглося з тих часів до наших днів. Інше "вдячні" нащадки розтаскали "на добру пам'ять". За це, напевно, не заважало б випити "по третьої".
Походження назви
Засновано на місці запорізької переправи Микитин Ріг, або Микитине, названої за іменем козака Микити Цигана. З 1765 р. Микитине перейменовано в Слов'янське, а 1781 р. — у Нікополь. Очевидно, це зроблено на грецький лад: ніка — «перемога», поліс — «місто».
Перше документальне свідчення про місцевість, де знаходиться сучасне місто Нікополь - Микитин Ріг та Лиса Гора, відноситься до 1594 року. У 1639 році на Микитиному Розі була збудована запорізькими козаками Запорізька Січ.
Для культурних потреб мешканців міста працюють Краєзнавчий музей, 13 бібліотек, 3 палаци культури, Палац урочистих подій, 6 клубів, 2 школи мистецтв (у т.ч. одна приватна), кінотеатр. У місті діють духовий оркестр, народний фольклорний ансамбль "Микитин Ріг", народний ансамбль танцю "Радість", український народний музично-драматичний театр, естрадний театр танцю "Богема".
Територія міста в міських межах - 5 тис. га. Населення Нікополя станом на складає 149,8 тис. осіб.
У Нікополі взято на державний облік і під охорону 68 пам'яток, у т.ч. історії й культури - 44, монументального мистецтва - 3, архітектури й містобудування місцевого значення - 20. Церква Різдва Богородиці охороняється державою як пам'ятка республіканського значення.
Економічну основу міста становлять:
― ЗАТ "Нікопольський завод феросплавів" (основний виробник в Україні агломерату, флюсів, феросплавів),
― ЗАТ "Нікопольський Південнотрубний завод" із системою закритих акціонерних товариств "Ютист", "Никопольський ― завод нержавіючих труб", "Нікотьюб", "Труболіт" (асортименти труб),
― ВАТ "Нікра" (запчастини для сільськогосподарської техніки, крани),
― ВАТ "Нікопольський завод трубопровідних арматур" (засувки для трубопроводів),
― ВАТ "Нікопольський прядильно-нитковий комбінат" (нитки, пряжа),
― ЗАТ "Рибокомбінат" (рибопродукти),
― ВАТ "Пивзавод" (напої),
― ВАТ "Механік" (товари широкого вжитку),
― ВАТ "Хлібокомбінат" (хлібопродукти),
― ЗАТ "Надія" (швейні вироби) і інших.
Нікополь є учасником українсько-американської програми "Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування". Його партнером є м. Толідо (штат Огайо, США).
Без державної підтримки не може обійтися й "столиця козацького краю" - місто Нікополь. Тут давно збираються створити архітектурний заповідник. До речі, цього року Нікополь, що ще називають "скіфською столицею" - уперше був включений Кабміном у перелік історичних міст України.
У жителів Нікополя є традиція: кожний, хто приходить на могилу Івана Сирка повинен обов'язково випити чарку на згадку про легендарного отамана.
Тепер, коли до традиції додався ще й привід, не гріх "пропустити" і по кухлі. Так при цьому вимовити тост за те, щоб скоріше найшлися засоби на створення в древнім історичному містечку дійсного й давно обіцяного "музею під відкритим небом". Тим більше, що колишня столиця Скіфської держави з усіма знахідками й курганами поки ще, хоч і зрідка, але з гордістю згадується нами, коли потрібно чим-небудь похвастатися за кордоном.
Коротко історію краю можна розташувати по хронології приблизно так - мамонти, пектораль, запорожці, Богдан Хмельницький, так мабуть, отаман Сирко, що грамотно написав лист турецькому султанові. Могила останнього - самого улюбленого народом кошового отамана - єдине, що збереглося з тих часів до наших днів. Інше "вдячні" нащадки розтаскали "на добру пам'ять". За це, напевно, не заважало б випити "по третьої".
Походження назви
Засновано на місці запорізької переправи Микитин Ріг, або Микитине, названої за іменем козака Микити Цигана. З 1765 р. Микитине перейменовано в Слов'янське, а 1781 р. — у Нікополь. Очевидно, це зроблено на грецький лад: ніка — «перемога», поліс — «місто».
Перше документальне свідчення про місцевість, де знаходиться сучасне місто Нікополь - Микитин Ріг та Лиса Гора, відноситься до 1594 року. У 1639 році на Микитиному Розі була збудована запорізькими козаками Запорізька Січ.
